Fisherman

Озеро «Трофейне» в Личанці — платна водойма недалеко від Києва, але формат тут трохи відрізняється від звичайного платника, де заплатив гроші й забираєш усе, що зловив. Основний акцент зроблений на спортивній і трофейній рибалці з дбайливим ставленням до риби. Тут ловлять коропа, білого амура, щуку, судака, окуня, сома та іншу рибу, але більшу частину улову потрібно відпускати. Тому перед поїздкою правила краще прочитати обов'язково. Фото водойми: Для цієї теми створено окремий альбом з фото озера «Трофейне» в Личанці: Якщо маєте власні фото секторів, водойми, коропа, щуки або інших уловів з «Трофейного» — додавайте їх в альбом. Де знаходиться озероОзеро «Трофейне» знаходиться в селі Личанка Київської області. Від Києва це приблизно 30 км. Місце добре підходить тим, хто хоче виїхати за місто на повноцінну рибалку, але не витрачати кілька годин тільки на дорогу. На території є: рибальські сектори; помости; будиночки; альтанки; мангали; душ; туалети; парковка. Тобто сюди можна їхати не тільки на кілька годин зі спінінгом, а й на довшу коропову сесію. Яка риба єПо водоймі заявлені: короп; білий амур; карась; сом; судак; окунь; щука. Для мене найцікавіші тут два абсолютно різні напрямки. Перший — коропова рибалка. Другий — спінінг по щуці. По обох напрямках є реальні звіти рибалок. Що зі щукоюПо щуці водойма виглядає досить цікаво. У рибальських звітах вона трапляється регулярно, причому «Трофейне» позиціонується не просто як короповий ставок, а й як водойма для лову хижака. Для першого виїзду я б узяв звичайний набір: силікон 3–4 дюйми; кілька коливалок; воблери; тейл-спінер; нормальний поводок; підсак. Важливий момент: на відкритій воді по хижаку дозволена одна снасть. Тобто формат тут нормальний спортивний — один спінінг у руках, ходиш і шукаєш рибу. Щуку можна забрати?Так, але правила досить жорсткі. За одним квитком дозволяється за бажанням забрати до 2 кг щуки. При цьому щука вагою більше 1 кг повинна бути відпущена назад. Тобто умовну хорошу щуку на 2–3 кг тут забирати не можна. Для когось це мінус. А для мене в такому форматі є логіка: саме велика риба формує трофейний потенціал водойми. Судак та окуньУ водоймі також є судак та окунь. Але їх за правилами водойми потрібно відпускати незалежно від розміру. Тому якщо їхати саме за судаком або окунем, це вже чиста спортивна рибалка: спіймав → сфотографував → відпустив. Для тих, кому головне сам процес, це нормальний формат. Якщо мета — обов'язково привезти додому рибу, треба це врахувати ще до оплати. КоропОкрема історія «Трофейного» — короп. Тут уже не формат «закинув кукурудзу на поплавок і чекаю карасика». Правила прямо орієнтують рибалок на нормальне поводження з великою рибою. Для коропової рибалки обов'язкові: коропова люлька; підсак із м'якою сіткою; нормальне спорядження для безпечного поводження з рибою. Вся коропова риба відпускається. По свіжіших доступних звітах траплялися коропи близько 6 кг, тому шанс на нормальну рибу тут точно є. Якщо я не карпятник — чи є сенс їхати?Є, але треба розуміти формат. Якщо людина звикла до платників за схемою: 500 грн → дві донки → карась у садок, «Трофейне» може не зайти. Тут більше спортивна модель. А от якщо хочеться: половити щуку спінінгом; спробувати трофейного коропа; нормально поводитися з рибою; половити на доглянутій водоймі; отримати шанс на велику рибу, тоді місце цікаве. ЦіниНа момент підготовки теми офіційні тарифи такі: Перша зміна 7:00–13:00 — 700 грн. Друга зміна 13:00–19:00 — 700 грн. Повний день 7:00–19:00 — 900 грн. Добова рибалка 7:00–7:00 — 1700 грн. Для добової рибалки вказаний сектор на двох рибалок із максимум чотирма вудилищами. Нічну та спеціалізовану коропову рибалку потрібно попередньо погоджувати. Ціни на платниках можуть змінюватися, тому перед виїздом усе одно краще уточнити актуальний тариф. Скільки снастей можна використовуватиПо хижаку на відкритій воді: 1 снасть. На мирну рибу вдень: 2 снасті. Для добової рибалки в секторі: до 4 снастей. При цьому кожна снасть для мирної риби повинна мати тільки один гачок. Для нормальної спортивної водойми правило цілком зрозуміле. Що тут не можнаПеред першою поїздкою я б особливо запам'ятав кілька моментів. Заборонені: ліпгрип; жерлиці; багатогачкові оснащення; макушатники; «смоктухи» та подібні снасті; сітки; багри; купання; чищення риби на території. Машина під час рибалки залишається на парковці. Їздити навколо озера до свого сектору не можна, крім окремих погоджених випадків для завантаження спорядження при довгій короповій сесії. Важливий момент із великою рибоюНа «Трофейному» до великої риби ставляться серйозно. Не варто витягувати хорошого коропа на суху землю або фотографуватися з ним стоячи. Формат: підсак; коропова люлька; швидке фото; риба назад у воду. Якщо людина вперше їде на коропову спортивну водойму, краще заздалегідь почитати правила, а не розбиратися вже після першої риби. Чи підійде новачкуОсь тут відповідь неоднозначна. Новачку-спінінгісту — так. Одна снасть, щука, окунь, судак — усе зрозуміло. Новачку в короповій рибалці — уже складніше. Офіційні правила прямо говорять, що водойма розрахована на підготовлених рибалок із необхідним спорядженням. Тому якщо людина вперше в житті купила фідер і просто хоче половити карася, я б вибрав простіший платник. А от якщо хочеться почати знайомство саме зі спортивною короповою рибалкою й є нормальне спорядження — тоді можна пробувати. Що взяти на щукуДля денного виїзду зі спінінгом я б узяв мінімум: спінінг; одну котушку; шнур; кілька поводків; силікон 3–4"; коливалки; 2–3 воблери; тейл-спінер; підсак; екстрактор; ваги. Не бачу сенсу тягнути половину магазину. На такій водоймі важливіше ходити й шукати рибу. Що взяти карпятникуТут комплект уже серйозніший: коропові снасті; підсак із м'якою сіткою; коропова люлька; ваги; засоби для безпечного поводження з рибою; сигналізатори; нормальні монтажі з одним гачком; прикормку; насадки. Якщо чогось необхідного немає, перед бронюванням краще одразу запитати адміністрацію, чи можна взяти це на місці. ІнфраструктураДля тих, хто хоче не просто половити кілька годин, є: будиночки; альтанки; мангали; душові; туалети; парковка. Будиночок зараз коштує орієнтовно 3000–3500 грн, альтанка — 1500 грн на добу, мангал — 200 грн на день. Це вже більше формат повноцінного заміського виїзду. ПлюсиЩо виглядає добре: недалеко від Києва; є трофейний короп; є щука; є судак та окунь; нормальний спортивний формат; рибу бережуть; облаштовані сектори; є будиночки; можна залишитися на добу; є інфраструктура; рибалка можлива практично весь рік. Для людини, яка хоче перейти від звичайних платників до більш спортивної рибалки, місце цікаве. МінусиМінуси теж очевидні: рибалка недешева; більшість риби забирати не можна; багато правил; потрібне правильне спорядження; коропова ловля не дуже підходить повному новачку; машина не стоїть біля сектору; оплата зовсім не означає гарантований кльов. Останній пункт особливо важливий. 900 грн — це оплата доступу до водойми й можливості ловити трофейну рибу. Це не купівля гарантованого коропа чи щуки. Чи варто їхатиЯкщо мета — просто наловити риби додому, я б шукав іншу водойму. Якщо ж хочеться: спробувати спортивну рибалку; половити щуку; отримати шанс на хорошого коропа; рибалити в нормальних секторах; і нормально ставитися до принципу «піймав — відпусти», тоді «Трофейне» виглядає цікаво. Особисто для першого знайомства я б обрав денний виїзд. 900 грн за весь день дають достатньо часу зрозуміти водойму й вирішити, чи хочеться потім повертатися вже на добову сесію. ВисновокОзеро «Трофейне» в Личанці — не типовий платник для заготівлі риби. Це водойма зі спортивним ухилом, трофейним коропом і окремим напрямком по хижаку. Щука, короп, судак та окунь тут є, але діють досить суворі правила поводження з уловом. Тому головна порада перед першою поїздкою проста: спочатку прочитати правила, потім уже бронювати сектор. Тоді не буде сюрпризів на місці. Хто останнім часом ловив на «Трофейному» в Личанці? Особливо цікаві свіжі відгуки: як зараз щука; чи є сенс їхати восени зі спінінгом; які приманки працюють; як поводиться короп; які зараз середні розміри риби; чи складно знайти хороший сектор; і чи виправдовує водойма нинішню ціну.

По Жукину та Євминці конкретну «секретну точку» не підкажу, щоб не вигадувати, але сам напрямок я б точно не відкидав. Там уже варто дивитися не стільки на назву села, скільки на саму річку і рельєф. У листопаді я б не ліз одразу в саму найглибшу яму. Щука часто стоїть десь поруч: вихід із ями, бровка, корчі, межа основної течії й тихішої води. Ще цікаві повороти русла, невеликі затоки зі зворотною течією та входи/виходи зі стариць. Якщо в стариці ще є нормальна глибина, мальок і залишки живої трави — її теж обов'язково перевірив би. А от зовсім мілка закрита затока після кількох серйозних похолодань уже може бути порожньою. Я б дивився, чи є там життя: мальок, виходи риби, якась активність. Якщо нічого немає — довго не затримувався б. По приманках на перший виїзд не мудрував би: силікон десь 3–4 дюйми, кілька різних ваг під течію, плюс якась коливалка або тейлспінер для швидкого пошуку. Проводку починав би з повільної, особливо біля дна і корчів. І ще момент: у листопаді з 1 числа починає діяти заборона на лов у зимувальних ямах. Тому перед виїздом обов'язково гляньте актуальну карту/перелік по Київській області, щоб випадково не стати саме на заборонену ділянку. Тобто сама глибока яма може бути дуже перспективною по рибі, але ловити на ній може бути вже не можна. Крім Жукина та Євминки я б ще дивився напрямок Воропаєва та далі по Десні. Але перший виїзд я б узагалі побудував не як «їду на одну точку», а вибрав 3–4 доступні ділянки й переїжджав, якщо за 30–40 хвилин немає ні удару, ні виходу, ні ознак хижака. На Десні, думаю, це головне — не впиратися пів дня в одну красиву точку. Щуку там ще треба знайти :) Якщо потім поїдете — обов'язково напишіть у темі, що вийшло. Самому цікаво, як Жукин/Євминка покажуть себе саме в листопаді. P.S. Я сам тільки починаю нормально відкривати для себе ловлю щуки. Цієї осені вже об'їхав заливи в Пухівці, Рожнах та ще кілька схожих місць — по щуці в мене поки повний нуль. Тобто саме в таких більш доступних і запресованих заливах вона мені поки взагалі не хоче показуватись :) А от товариш у мене форсує пішки Любич і ловить по диких озерах між Любичем та Десною. Там таких невеликих водойм дуже багато, людей значно менше, і він майже завжди повертається хоча б з однією щукою. Тому я б ще дивився не тільки на саму Десну та великі затоки, а й на віддалені озера, стариці й невеликі водойми між річками, куди треба трохи пройти пішки і де менше рибальського пресингу. Схоже, іноді це дає більше результату, ніж красивий і зручний залив біля дороги.

Є типова осіння ситуація. Приїжджаєш на невелике озеро за щукою. Вода вже холодніша, трава починає падати, мальок десь показується, іноді хижак б'є по поверхні. В коробці є: коливалки; силікон; вертушки; кілька воблерів. І починається головне питання: з чого взагалі починати? Особливо якщо водойма незнайома. Я б у такій ситуації не шукав одну «найкращу приманку на осінню щуку». Коливалка й силікон вирішують трохи різні задачі. Коливалкою зручно знайти рибу. Силіконом — детальніше обловити місце, де щука може стояти. Чому восени стара літня точка може перестати працюватиУлітку все часто зрозуміліше. Є: очерет; латаття; густа трава; мальок; вікна серед рослинності. Там і шукаємо щуку. Восени рослинність поступово відмирає. Мальок починає зміщуватися. Вода стає прозорішою. І щука теж змінює свої маршрути. Вона може залишатися біля тієї самої трави, але вже стояти не всередині заростей, а: на їхньому зовнішньому краї; на переході в глибину; біля першої бровки; у канавці; біля ями; на виході з затоки. Тому точка, де в серпні ловилася щука просто під лататтям, у жовтні може бути абсолютно порожньою. Де починати пошукНа невеликому озері я б насамперед дивився не на красивий берег, а на ознаки риби. Перевіряв би: край очерету; залишки зеленої трави; чисті вікна; місця, де гуляє мальок; невеликі затоки; берегові виступи; перехід з мілини на глибину; локальні ями; затінені береги; сторону, куди вітер зганяє дрібну рибу. Якщо видно, що мальок постійно розбігається — це вже краще за будь-яку пораду з інтернету. Там точно варто зробити кілька закидів. Коливалка — коли треба знайти щукуГоловна перевага коливальної блешні — не якась магічна привабливість для щуки. Її перевага — пошук. Нею можна: далеко закинути; швидко пройти велику ділянку; провести біля трави; провести над мілководдям; опустити трохи глибше; зробити паузу; змінити швидкість. Якщо приїхав на незнайоме озеро й взагалі не розумієш, де щука, коливалка — дуже логічний старт. Яку вагу братиНа невеликих стоячих озерах немає сенсу автоматично починати з важезної блешні. Універсальний набір може бути приблизно: 7–8 г; 10 г; 12–14 г. Цим уже можна закрити більшість берегових умов. Легка блешня зручніша: над травою; на мілині; для повільної проводки. Важча: летить далі; швидше виходить на потрібний горизонт; простіше контролюється при вітрі; краще перевіряє глибшу воду. Головне — не вага сама по собі, а щоб приманка йшла там, де може стояти риба. Найчастіша помилка з коливалкоюЗакинув. І просто рівномірно крутиш котушку. Так теж ловиться. Але восени часто варто додати: уповільнення; коротку паузу; один швидший відрізок; знову повільну проводку. На паузі хороша коливалка починає планувати. Саме в цей момент щука нерідко атакує. Тому не треба вести її, як вертушку, однією швидкістю від закиду до ніг. Коли переходити на силіконПрипустимо, на коливалку було: удар; вихід; щука проводила приманку; один сход; або просто кілька разів бачили активність в одному секторі. Ось тут уже я б переходив на силікон. Тому що тепер ми приблизно знаємо: риба тут є. І можна не обкидати пів озера, а почати розбирати конкретне місце. Де силікон сильнішийСилікон особливо корисний, коли треба провести приманку: по бровці; біля дна; через яму; уздовж краю трави; по чистому вікну; дуже повільно; із довгими паузами. Коливалкою це теж можна зробити. Але силіконом набагато простіше контролювати дно. Особливо якщо щука вже перестала активно бігати по мілководдю. Який розмір силіконуДля звичайної щуки на невеликому озері я б не починав ні з мікроджига, ні з величезної гуми. Практичний діапазон: 3–4 дюйми. Це вже нормальний шматок їжі для щуки, але він не відсікає середню рибу. У коробці достатньо кількох кольорів: натуральний; motor oil; темний; зелений; один яскравий. Не треба двадцять майже однакових пачок. Спочатку важливіше знайти рибу. Велика приманка — не завжди велика щукаВосени часто радять ставити якомога більший силікон. У цьому є логіка: щука може полювати на більшу кормову рибу. Але правило: «осінь = тільки 5–6 дюймів» я б не використовував. На невеликому озері кормова база може бути зовсім іншою. Якщо основний мальок 7–10 см, приманка приблизно такого розміру може виглядати значно природніше. Тому краще мати кілька розмірів, ніж принципово ловити тільки великими. Що робити, якщо багато травиОсь тут коливалка може почати програвати. Якщо після кожного закиду на гачку: трава; нитчасті водорості; листя, нормальної рибалки не буде. Тоді я б переходив на: офсетний гачок; силікон-незачіпляйку; легше огрузування; приманку, яку можна провести над рослинністю. Іноді щука стоїть прямо в залишках трави. Тягнути через це місце відкритий трійник — просто збирати гербарій. А коли коливалка краща за силіконЯ б ставив коливалку, якщо: водойма незнайома; треба багато ходити; велика площа; сильний вітер; потрібен дальній закид; глибина невелика або середня; є чисті ділянки; щука активна; мальок рухається. Особливо хороша вона для берегової розвідки. За годину можна перевірити значно більше води. Коли я б одразу ставив силіконЯкщо вже відомо: де яма; де бровка; де стоїть щука; де проходить русло; де закінчується трава, тоді сенс пошукової коливалки менший. Можна відразу розбирати точку силіконом. Особливо в холоднішій воді, коли хижак менш охоче ганяється за швидкою приманкою. Повільніше — але не завждиЩе один осінній шаблон: холодна вода — максимально повільна проводка. Часто це правильно. Але активна щука іноді краще реагує саме на швидшу приманку. Тому я б не починав рибалку з ультраповільної проводки на кожному закиді. Краще перевірити: середню швидкість; повільну; проводку з паузами; коротке прискорення. І подивитися, на що буде реакція. Що означає вихід щуки без ударуДуже корисна ситуація. Щука вийшла за приманкою, але не взяла. Це не невдача. Це інформація. Ми вже знаємо: риба є; вона бачить приманку; вона хоча б частково активна. Я б після такого не кидав ту саму блешню десять разів. Краще змінити щось одне: силует; колір; розмір; швидкість; тип приманки. Наприклад: коливалка дала вихід → ставимо силікон → повільніше проводимо той самий сектор. Дуже часто це працює. Чи треба ловити тільки зранкуЩука — не карась, де всі автоматично їдуть на світанок. Восени хороший вихід може бути й удень. Особливо коли: ніч була холодною; зранку вода ще дуже холодна; вдень трохи пригріло сонце; активізувався мальок. Тому сценарій: «проспав 5 ранку — на щуку вже немає сенсу їхати» неправильний. Восени цілком реально нормально половити і в середині дня. Вітер — друг щукаряАбсолютний штиль виглядає красиво. Але невеликий вітер часто навіть корисний. Він: розбиває поверхню; робить щуку менш обережною; зносить кормову рибу; створює активність на певному березі. Я б обов'язково перевіряв навітряний берег, якщо там можна нормально ловити. Особливо якщо видно малька. Але сильний вітер уже заважаєКоли вітер настільки сильний, що: не контролюєш шнур; не відчуваєш приманку; не бачиш падіння силікону; блешню постійно виносить, усі переваги зникають. Тоді можна: збільшити вагу; перейти на інший берег; ловити ближче; шукати захищену затоку. Що робити після похолоданняРізке похолодання не означає: щука перестала їсти. Але вона може змінити місце. Якщо ще кілька днів тому риба ловилася: під очеретом; на метровій глибині, після серйозного похолодання я б уже обов'язково перевірив: 2–3 метри; бровку; яму; вихід із ями. Особливо якщо на мілководді зник мальок. Простий алгоритм на незнайомому озеріЯ б робив так. Перші 30–40 хвилинКоливалка. Швидко перевіряємо: край трави; мілину; виступи; затоки; місця з мальком. Є контакт?Переходимо на силікон і детально обловлюємо сектор. Немає контакту?Йдемо далі. Знайшли глибину або бровку?Ставимо силікон і перевіряємо дно. І там тиша?Не перебираємо 30 кольорів. Змінюємо місце. На щучій рибалці пошук часто важливіший за приманку. Який мінімальний набір я б узявНе треба тягнути величезну коробку. Для невеликого осіннього озера вистачить: Коливалки: 7–8 г; 10 г; 12–14 г. Силікон: 3"; 3,5"; 4". По 2–3 кольори. Додатково: 2 вертушки; 2 воблери; запас поводків; кілька різних ваг для силікону. Усе. Якщо щука не реагує на цей набір, проблема далеко не завжди в тому, що у вас немає тридцять першої приманки. Обов'язково поводокНавіть якщо ловите окуня і «щука тут рідко». Якщо у водоймі є щука — ставте нормальний поводок. Одна покльовка нормальної риби без поводка дуже швидко пояснює, навіщо він потрібен. І втрачена приманка — менша проблема. Гірше, коли щука йде з гачком або воблером у роті. Підсак теж не зайвийНа невеликому озері часто ловлять із незручного берега: трава; мул; очерет; крутий край. Щука на кілограм-півтора біля самих ніг може влаштувати таку метушню, що всі попередні 15 хвилин виважування не матимуть значення. Нормальний підсак сильно спрощує життя. Головна помилка — стояти на одному місціДля мене це головний момент. Щука може стояти дуже локально. Якщо двадцять хвилин: немає удару; немає виходу; немає малька; немає активності, я б ішов далі. Особливо на невеликому озері. Краще зробити по десять нормальних закидів у десяти перспективних місцях, ніж сто закидів в одну порожню точку. Коливалка чи силікон — що все-таки кращеЯкщо дуже коротко: Коливалка — пошук. Силікон — детальна робота по точці та глибині. Але переможця між ними немає. У конкретний день щука може повністю ігнорувати силікон і бити метал. Наступного тижня — навпаки. Тому найкращий варіант — мати обидва типи приманок і використовувати їх під конкретну ситуацію. ВисновокНа невеликому озері восени не треба шукати одну чарівну приманку на щуку. Спочатку треба зрозуміти: де мальок; де залишилася трава; де закінчується мілина; де починається глибина; чи активна щука взагалі. Для швидкого пошуку дуже зручна коливалка. Коли знайдено перспективну точку, яму або бровку — силікон дає можливість обловити її набагато детальніше. А головне правило просте: якщо немає риби — міняйте місце раніше, ніж почнете звинувачувати приманку. А у вас що краще працює по осінній щуці на невеликих озерах — коливалка чи силікон? Цікаво зібрати реальний досвід: яка глибина; яка вага коливалки; який розмір силікону; мілководдя чи яма; ранок чи день; чи працює щука після різкого похолодання; і яка приманка реально приносила результат, коли друга мовчала.

Озеро Мартишів на Осокорках — одна з найцікавіших водойм Києва саме для тих, хто любить спінінг і пошук хижака. Тут є серйозні глибини, ями, мілкіші ділянки, рослинність і зв'язок із системою інших Осокорківських озер. А головне — по Мартишеву регулярно з'являються живі звіти рибалок. Свіжі виїзди особливо цікаві: ловлять судака, щуку й окуня. Причому судак трапляється не тільки випадковий — є рибалки, які за один короткий вихід реалізовували кілька покльовок. Тому Мартишів точно заслуговує окремої теми. Фото водойми: Для цієї теми створено окремий альбом з фото озера Мартишів на Осокорках: Якщо маєте власні фото Мартишева, берегів, місць для спінінга, фідера або поплавка, а також свіжі фото судака, щуки чи окуня — додавайте їх в альбом. Де знаходиться озероМартишів знаходиться на Осокорках у Дарницькому районі Києва. Поруч розташовані: Небреж; Тягле; Підбірна; Святище; Осокорківські луки; система проток і заплавних водойм. Це вже цілий водний комплекс, а не одне ізольоване озеро. Для рибалки це плюс: риба може переміщуватися, умови на сусідніх водоймах відрізняються, а якщо одна точка мовчить — у районі є куди перейти. Що це за водоймаМартишів — велике природне заплавне озеро. Його площа близько 26 гектарів, довжина — приблизно 2 км. Головна особливість — серйозні глибини. У центральній частині згадуються глибини приблизно 15–16 метрів, на інших ділянках — 7–13 метрів. Це одразу пояснює, чому тут цікавий судак. Водночас не весь Мартишів однаково глибокий. Є: мілина; берегові полиці; рослинність; переходи; ями; глибші руслові ділянки. Тому просто знати “на Мартишеві є судак” недостатньо. Треба ще знайти правильний рельєф. Яка риба ловитьсяНаукові дослідження показували дуже багатий видовий склад озера. Для звичайного рибалки найбільш цікаві: судак; щука; окунь; карась; плітка; краснопірка; лящ; підлящик; лин; короп; жерех. Але за свіжими рибальськими звітами найбільш цікавий зараз саме хижак. Особливо: судак; щука; окунь. Кому підійде МартишівСпінінгісту — однозначно так. З усіх останніх київських водойм, які ми розбирали, Мартишів зараз виглядає одним із найцікавіших саме по хижаку. Любителю судака — дуже цікаво. Свіжі звіти показують не одиничний випадковий хвіст, а кілька реалізованих покльовок за одну рибалку. Любителю щуки — теж варто пробувати. Щука трапляється навіть у коротких вечірніх виходах. Новачку зі спінінгом — можна, але водойма складніша за простий ставок. Тут треба розуміти: вагу приманки; глибину; рельєф; швидкість проводки; де шукати яму або бровку. Фідеристу й поплавочнику — потенціал є через великий видовий склад риби, але останні живі звіти набагато сильніше підтверджують саме спінінгову рибалку. Свіжі результати по судакуОдин із найцікавіших останніх звітів — коротка денна рибалка приблизно з 10:40 до 14:30. За чотири години: чотири покльовки; три реалізації; три судаки. Приблизний розмір: один понад кілограм; один близько 600 г; один близько 400 г. Основною приманкою був силікон приблизно 3–3,5 дюйма кольору motor oil. Один із менших судаків узяв на блешню. Для міської безкоштовної водойми це дуже непоганий результат. Де шукати судакаМартишів має одну велику перевагу — глибину. По живих звітах є підтвердження, що судак брав саме на ямі. Тому в першу чергу логічно перевіряти: ями; виходи з ям; бровки; перепади глибини; тверде дно; переходи з мілини на глибину; вечірні виходи до більш мілких ділянок. Але не варто просто кидати максимально далеко. Можна перекинути потрібний рельєф і ловити взагалі за рибою. Набагато корисніше знайти перепад. Який силікон пробуватиПо свіжому досвіду спрацював силікон приблизно: 3–3,5 дюйма. Із кольорів добре показав себе: motor oil. Це не означає, що тепер треба ловити тільки ним. Я б взяв кілька базових варіантів: motor oil; натуральний темний; зелений; фіолетовий; світлий контрастний. По розміру: 2,5"; 3"; 3,5"; максимум кілька 4" для перевірки більшої риби. Цього вистачить. Яка вага джигуТут уже все залежить від конкретної точки. Через глибини Мартишева занадто легкий монтаж може просто не давати нормально контролювати дно. Тому краще мати кілька ваг. Не одна головка на всю рибалку. Наприклад, умовно: легша для прибережної зони; середня для бровки; важча для глибокої ями. Вагу треба підбирати так, щоб відчувати падіння приманки на дно. Особливо якщо ціль — судак. ЩукаЩука на Мартишеві теж є й продовжує ловитися. У зовсім свіжому вечірньому звіті вона взяла на мінноу приблизно 110 мм. Це хороший сигнал для тих, хто не хоче весь час джигувати ями. Можна перевіряти: край рослинності; мілкіші ділянки; переходи біля глибини; місця з мальком; затоки; вечірню берегову зону. По приманках: мінноу 90–110 мм; силікон 3–4"; коливалки; вертушки. Якщо ціль хоча б потенційно щука — поводок обов'язковий. ОкуньОкунь на Мартишеві ловиться регулярно. Є звіти, де за коротку ранкову рибалку брали десяток невеликих окунців на мікроджиг. Є він і в зовсім свіжих осінніх виїздах. Для окуня можна брати: силікон 1,5–2,5"; мікроджиг; маленькі вертушки; дрібні воблери; тейл-спінери. Якщо судак мовчить, перехід на легший комплект може врятувати рибалку. Хороший варіант — дві тактикиНа Мартишеві я б не робив ставку тільки на один вид хижака. Практичніший варіант: Тактика №1 — судак Шукаємо: глибину; яму; бровку; тверде дно. Ловимо силіконом. Тактика №2 — щука й окунь Перевіряємо: берег; траву; мілину; малька; затоки. Так за одну рибалку шанс знайти активну рибу набагато вищий. Що з мирною рибоюМартишів — не тільки хижа водойма. У водоймі є: карась; плітка; лящ; лин; інша біла риба. Тому фідер або поплавок теж мають сенс. Але якщо їхати вперше саме зараз, я б особисто розглядав Мартишів насамперед як спінінгову водойму. По хижаку зараз є набагато більше конкретної свіжої інформації. ФідерЯкщо все-таки їхати з фідером, найбільша помилка — автоматично кидати максимально далеко. Через складний рельєф треба спочатку зрозуміти дно. Корисно знайти: полицю; вихід із глибини; твердішу точку; перехід; край ями. І вже там ставити кормову точку. На такій водоймі різниця у 5–10 метрах дистанції може бути величезною. Наскільки водойма складнаМартишів я б не назвав найпростішим місцем для новачка. Причина: велика площа; значна глибина; складний рельєф; риба стоїть локально; треба підбирати вагу приманки; іноді доводиться багато ходити. Але саме це робить озеро цікавим. Тут можна реально вчитися читати водойму, а не просто закидати поплавок у зариблений ставок. Риба може стояти дуже локальноНа глибоких озерах це особливо помітно. Умовно: 100 метрів берега — нічого. Знайшли правильний перепад — чотири покльовки. Пішли ще далі — знову тиша. Тому якщо ловите спінінгом, краще не прив'язуватися до одного місця. Особливо коли немає жодного контакту. Свіжі відгуки важливіші за старі точкиПо Мартишеву є багато старої інформації. Але конкретна точка десятирічної давності зараз мало що означає. Набагато корисніші свіжі звіти: яка риба активна; яка глибина працює; який тип приманки; ранок чи вечір; мілина чи яма. При цьому точний GPS хорошої точки публікувати зовсім необов'язково. Достатньо загальної інформації. Природа й стан водоймиМартишів — не просто кар'єр серед забудови. Водойма є важливою частиною Осокорківської заплавної системи. По берегах збереглись: очерет; осока; заболочені ділянки; природна рослинність; місця гніздування птахів. Тому тут особливо хочеться попросити рибалок не залишати: пляшки; упаковки від силікону; волосінь; шнур; пачки від гачків; банки з-під наживки. Обрізок плетінки для птаха може бути набагато небезпечнішим, ніж звичайне побутове сміття. Ціни та умовиРибалка на Мартишеві безкоштовна. Це не платний ставок. Діють загальні правила любительського рибальства: добова норма вилову; мінімальні дозволені розміри; сезонні заборони; нерестові обмеження; заборона незаконних снастей. Перед весняною рибалкою правила краще перевіряти окремо. Що взяти спінінгістуДля першого виїзду я б узяв: спінінг під джиг; котушку; плетений шнур; флюорокарбоновий або щучий поводок; силікон 2–4"; кілька різних ваг; 2–3 воблери; одну-дві блешні; підсак. Не треба брати величезну коробку. Головне — мати можливість ловити: окуня; судака; щуку. І міняти горизонт. Плюси МартишеваОсновні плюси: водойма в межах Києва; безкоштовна рибалка; серйозні глибини; є судак; є щука; є окунь; свіжі звіти підтверджують активного хижака; є мирна риба; багато різних типів місць; поруч інші Осокорківські озера; цікаво для ходового спінінга; сильний варіант для осінньої рибалки. МінусиМінуси теж є: водойма непроста; без розуміння рельєфу можна нічого не зловити; великі глибини потребують підбору ваг; риба стоїть локально; не кожен берег однаково зручний; треба багато ходити; трофей не гарантований; новачку може знадобитися кілька виїздів, щоб почати розуміти озеро. Мартишів — не платник, де рибу тримають перед вами. Її треба знайти. Чи варто їхатиЗараз — так, особливо спінінгісту. Свіжі звіти дуже цікаві: судак; щука; окунь. Причому не просто одна стара згадка, а реальні недавні виїзди. Для тих, хто тільки починає ловити хижака, Мартишів може бути трохи складним, але водночас дуже корисним. Тут можна навчитися: шукати бровку; контролювати джиг; міняти вагу; читати глибину; не стояти годинами на мертвій точці. ВисновокОзеро Мартишів на Осокорках — одна з найбільш цікавих зараз київських водойм для спінінга. Велика глибина дає хороший потенціал по судаку, а берегові й мілкіші ділянки — по щуці та окуню. Свіжі рибальські звіти підтверджують усі три види. Особливо цікаво виглядає судак на силікон у районі ям і перепадів. Тому якщо хочеться не платного ставка, а справжньої ходової рибалки в межах Києва — Мартишів точно варто спробувати. Хто ловив на Мартишеві останнім часом? Напишіть: ранок, день чи вечір; що ловили — окунь, щука чи судак; приблизно мілина чи глибина; силікон, воблер чи блешня; який приблизно розмір приманок; чи активний зараз судак; чи є сенс їхати з фідером; який стан берегів і води. Точну робочу GPS-точку можна не викладати — достатньо загального досвіду по водоймі.

Озеро Небреж на Осокорках — одна з цікавих водойм для міської рибалки в Києві. Особливо добре воно виглядає для тих, хто любить легкий спінінг, мікроджиг і пошук окуня. По Небрежу є багато живих рибальських звітів, причому водойма продовжує давати рибу й восени. Найчастіше у свіжих виїздах зустрічається окунь, але є щука, судак, підлящик, плітка та інша мирна риба. При цьому Небреж не варто сприймати як місце, де достатньо прийти на будь-який берег і гарантовано наловити. Це досить велике озеро, риба може концентруватися локально, а результати навіть у сусідніх точках сильно відрізняються. Фото водойми: Для цієї теми створено окремий альбом з фото озера Небреж на Осокорках: Якщо маєте власні фото Небрежу, місць для спінінга, поплавка або фідера, а також свіжі фото улову — додавайте їх в альбом. Де знаходиться озероНебреж знаходиться на Осокорках у Дарницькому районі Києва. Поруч розташовані інші великі водойми цього району: Тягле; Мартишів; Осокорківські луки; система озер і проток Нижніх Осокорків. Для мешканців Позняків, Осокорків, Харківського масиву та лівого берега це зручний варіант, бо не потрібно їхати далеко за місто. Водночас озеро досить велике, тому умови на різних берегах можуть сильно відрізнятися. Що це за водоймаНебреж — велике природне міське озеро площею приблизно 44 гектари. Рибалка безкоштовна. Тут практикують: спінінг; мікроджиг; поплавкову ловлю; фідер; донку; берегову ходову рибалку. За кількістю свіжих звітів найбільш зрозумілий зараз напрямок — спінінг по окуню. Кому підійде НебрежСпінінгісту — однозначно варто спробувати. Окунь тут регулярно фігурує у звітах, є щука, трапляється судак. Новачку зі спінінгом — теж хороший варіант. Не треба відразу полювати на трофейну щуку. Можна взяти легкий комплект, дрібний силікон і просто пройти берег у пошуках окуня. Поплавочнику — теж є сенс. У водоймі трапляються плітка, підлящик, краснопірка та інша біла риба. Фідеристу — можна пробувати, але свіжі результати показують, що сама наявність фідера ще нічого не гарантує. Є й виїзди, де донна снасть повністю мовчала. Тому, хто хоче коротку рибалку після роботи — дуже зручно. По свіжих звітах багато людей виходять сюди буквально на дві-три години. Сімейному відпочинку — залежить від конкретного берега. Це не облаштована платна база, тому комфорт треба оцінювати на місці. Яка риба ловитьсяПо Небрежу у свіжих та накопичених рибальських звітах згадуються: окунь; щука; судак; плітка; підлящик; лящ; карась; короп; краснопірка. Найбільш підтверджена зараз риба — окунь. Щука теж трапляється. Судак є, хоча розраховувати на нього як на основний стабільний улов не варто. По мирній рибі цікаві плітка й підлящик. Що показують свіжі звітиОдна з найцікавіших особливостей Небрежу — свіжа активність навіть восени. Наприкінці вересня рибалка за не дуже комфортної погоди все-таки знайшов щуку. У серпні регулярно ловили окуня. Є ранковий вихід, коли двоє рибалок за короткий час взяли близько двадцяти окунів, перевіряючи кілька сусідніх водойм. Інший рибалка ввечері взяв лише одного окуня та вже біля ніг втратив невеликого судака. Ще в одному ранковому звіті ловили підлящика. Це добре показує характер водойми: риба різна є, але конкретний результат дуже залежить від того, яку частину озера ви перевіряєте і якою снастю ловите. Спінінг і окуньЯкщо їхати на Небреж уперше, я б починав саме з окуня. Найпростіший набір: силікон 1,5–3 дюйми; легкі джигові монтажі; мікроджиг; маленькі вертушки; невеликі воблери; тейл-спінер. Не потрібно брати величезну коробку приманок. Набагато важливіше більше пройти по берегу. Якщо на точці 15–20 хвилин немає жодного контакту, краще перейти далі. Де шукати окуняПерспективними можуть бути: край трави; чисті вікна серед рослинності; місця з мальком; берегові перепади; твердіші ділянки; мілководдя поруч із глибиною; затоки; кути водойми, де вітер збирає малька. Якщо видно, що мальок постійно розбігається або хижак б'є по поверхні, таку ділянку точно варто перевірити. Окунь може стояти дуже локально. На десяти метрах берега — тиша. Ще двадцять метрів убік — кілька покльовок поспіль. ЩукаЩуку на Небрежі теж ловлять. Шукати її логічно: біля рослинності; по краю трави; поруч із мальком; у затоках; на переходах від мілководдя до глибшої води; у місцях, де окунь різко перестає активно годуватися. По приманках можна брати: силікон; воблери; коливалки; вертушки. Якщо є шанс на щуку, поводок краще поставити одразу. Навіть якщо ціль — окунь. СудакСудак на Небрежі теж підтверджується живими звітами. Є випадки його ловлі на мікроджиг і сходів біля самого берега. Але їхати сюди спеціально з думкою: «Зараз точно наловлю судака» я б не радив. Це швидше приємний бонус під час пошуку окуня або роботи по глибших ділянках. Для судака варто пробувати: твердіше дно; перепади; глибші місця; ранній ранок; вечір; силікон на джигових монтажах. Поплавкова рибалкаНебреж цікавий не тільки хижаком. З поплавком можна пробувати: плітку; краснопірку; підлящика; карася. Для першої поїздки вистачить: опариша; черв'яка; перловки; мастирки; невеликої кількості прикормки. Варто перевіряти: край рослинності; мілкі ділянки; чисті вікна; переходи в глибину. Не обов'язково одразу намагатися ловити максимально далеко від берега. ФідерФідер на Небрежі може бути цікавим по: підлящику; лящу; плітці; карасю; коропу. Але є важливий момент: у свіжих звітах зустрічаються виїзди, де донна ловля взагалі не дала результату. Тому логіка проста. Якщо за годину-півтори: немає покльовок; немає дрібної риби; насадка повертається недоторканою, не треба автоматично чекати до вечора. Можна: змінити дистанцію; знайти іншу глибину; перейти на інший берег; перевірити поплавок; взяти спінінг і пройтися. Велике озеро не завжди прощає ловлю на одній випадково вибраній точці. Які насадки взятиДля мирної риби я б не ускладнював. Достатньо: черв'як; опариш; мастирка; кукурудза. Якщо холодніше — можна додати мотиля. Знову ж таки, не потрібно відразу купувати десять ароматизаторів. Спочатку треба знайти рибу. І тільки потім уже підбирати, що вона хоче їсти. Варто перевіряти сусідні озераУ районі Осокорків це особливо важливий момент. Поруч кілька великих водойм. І буває, що на Небрежі конкретний сектор мовчить, а на сусідній водоймі в той самий час окунь активно годується. Тому для спінінгіста цікавий формат: не їхати на одну точку, а планувати невелику рибальську розвідку по району. Саме такий підхід часто дає більше результату, ніж п'ять годин на одному березі. Наскільки актуальна інформаціяПо Небрежу це особливо важливо. Звіти з конкретною датою корисніші за старі форуми десятирічної давності. На кльов впливають: сезон; температура води; вітер; рівень води; кількість трави; активність малька; час доби; рибальський пресинг. Тому в цій темі бажано писати не просто: «Був — окунь є». А хоча б: коли були; вранці чи ввечері; спінінг/фідер/поплавок; що працювало; приблизний результат. Точну GPS-точку хорошого місця викладати необов'язково. Ціни та умовиРибалка на Небрежі безкоштовна. Це природна водойма, а не платний ставок. Діють загальні правила любительського рибальства: нерестові обмеження; добова норма вилову; мінімальні дозволені розміри риби; сезонні заборони на окремі види; заборона сіток та інших незаконних снастей. Навесні перед виїздом треба окремо перевіряти актуальні строки нерестової заборони. Що взяти новачкуЯкщо їдете зі спінінгом: легкий спінінг; котушка 2000–2500; тонкий шнур; кілька силіконових приманок; джигові монтажі; пара вертушок; поводок на щуку; невеликий рюкзак. І все. Краще пройти кілька кілометрів легким, ніж тягнути дві величезні сумки приманок. Для поплавка: вудка 4–5 метрів; легка оснастка; опариш; черв'як; мастирка; трохи прикормки. Для фідера: один нормальний фідер; кілька годівниць; запас повідців; черв'як; опариш; прикормка; підсак. Плюси НебрежуОсновні плюси: водойма в Києві; безкоштовна рибалка; велика площа; багато свіжих звітів; стабільно трапляється окунь; є щука; є судак; є мирна риба; можна ловити спінінгом; можна пробувати поплавок і фідер; поруч інші озера; добре підходить для короткої ходової рибалки. Для любителя легкого спінінга це одна з цікавих міських водойм. МінусиЄ й мінуси: риба розподілена нерівномірно; можна довго ходити без покльовки; фідер не гарантує результату; велика риба трапляється не кожного виїзду; сильний міський пресинг; не всі береги однаково зручні; місцями може бути багато рослинності; сусідня водойма іноді працює краще саме цього дня. Небреж — не місце для гарантованого мішка риби. Це більше водойма для пошуку. Чи варто їхатиТак, особливо зі спінінгом. Свіжі звіти показують, що окунь продовжує ловитися, а щука активна навіть восени. Є шанс і на судака. Для поплавочника або фідериста водойма теж цікава, але результат менш прогнозований. Новачку я б радив не сидіти весь день на одному місці. Якщо не працює одна частина озера — змінити берег. Якщо мовчить мирна риба — взяти спінінг. Якщо Небреж зовсім мовчить — поруч є інші Осокорківські озера. ВисновокОзеро Небреж на Осокорках — цікава міська водойма для тих, хто любить активну рибалку й пошук. Найкраще за свіжими звітами зараз підтверджений окунь. Також є щука, судак, підлящик, плітка та інша мирна риба. Головна перевага Небрежу — можливість рибалити в Києві без оплати й постійно пробувати різні точки. Головний мінус — рибу треба знайти. Хто ловив на Небрежі останнім часом? Напишіть: ранок чи вечір; приблизно яка сторона озера; що ловили; на спінінг, фідер чи поплавок; які приманки працювали; чи активний зараз окунь; чи трапляється щука; як справи із судаком і білою рибою. Точну робочу GPS-точку можна не публікувати — для форуму важливіше зрозуміти загальну ситуацію на водоймі.